Вітаю! Дуже хотілося поділитися і може хтось знайде ґрунт для роздумів. Моя дочка зараз вчиться у вальдорфській школі у Варшаві. Я пропоную свою допомогу всюди, де це може бути корисним. По пʼятницям у них немає головного уроку, тому я запропонувала заняття з глиною. Купила в Видавництві «НАІРІ» дві книги з ліплення глиною і проводжу заняття. Ми довго ліпили з дітьми кулю, а потім формували її в яйцеподібну сферу. Це за книгою Хелли Льове «Робота з глиною» («Работа с глиной»). А у книзі Якоба Бреме «Візьміть землю в руки» («Возьмите землю в руки») – інші цікаві вправи. Сьогодні ми робили вправу «Човен». Робимо кулю, з неї – форму ялинкової шишки, далі, за допомогою великих пальців продавлюємо форму човна. Автор пише, що в цій вправі діти переживають власну грудну клітину. Потім, треба запропонувати дітям наповнити човен тим, чим вони хочуть. За словами автора, в цій роботі можна прослідкувати темперамент дитини. І тут найцікавіше. Та єдина дівчинка, руки якої після роботи з глиною лишаються холодні, зліпила Титанік. Багато хто додав весла, але лише одна дівчинка зробила для весел кріплення кочети. Один хлопчик зліпив човен з людиною, а потім доліпив плот і поставив човен на плот. Виходить така собі, подвійна безпека. Ще одна дівчинка зліпила човен, людину в човні, і рибку біля. Декілька дівчат – човен, привʼязаний мотузкою до каменю на березі. У когось в човні одна людина, а у когось людина з немовлям на руках. У більшості по два весла, у однієї дівчинки по три весла з кожної сторони. Ось такі спостереження.